
Хісока Мороу
Hisoka Morowヒソカ・モロウ
- Зріст
- 187 cm
- Вага
- 91 kg
- Група крові
- B
- День народження
- June 6
- Вік
- 28
- Nen Type
- Transmutation
- Колір очей
- blue (1999), yellow (2011)
- Horoscope
- Gemini
- Колір волосся
- 1999 anime - blue (Hunter Exam arc), red (Heavens Arena arc); red (2011)
- Рід занять
- Hunter,
Хісока Мороу — кавайний персонаж?
Проголосуй першим.
Рейтинг найкавайніших →Озвучують
- JPDaisuke Namikawa
- JPHiroki Takahashi
- ESGerardo Reyero
- ESJesús López
- ESCarlos Villegas
- ESAlex Moreno
- PTDláigelles Silva
- PTNestor Chiesse
- PTDuda Espinoza
- PTJosé Otávio Guarnieri
- ITRoberto Chevalier
- ITLuca Bottale
- ITGabriele Vender
- FRAntoine Tomé
- FRJean-Marco Montalto
- MANKu Chen Lin
- KOJun-seok Song
- KOJae Heon Jeong
- ENKeith Silverstein
- ENBrendan Hunter
- DEBastian Sierich
Опис
Хісока Мороу, знаний як Фокусник, — один із найнебезпечніших і найнепередбачуваніших персонажів «Hunter x Hunter»: колишній учасник Примарної трупи під номером 4, Майстер поверху Небесної арени й Мисливець.
Виглядає він як щось середнє між ілюзіоністом і блазнем: високий, дуже м'язистий, зі світлою шкірою, у вбранні, розписаному карточними мастями, яке він міняє з кожною аркою. На правій щоці — намальована зірка, на лівій — сльоза.
Хісока цілком самозакоханий і живе виключно тим, що приносить йому задоволення. Ненаситна жага пролити кров сильного суперника й насолода від болю в бою роблять його майже відверто садомазохістичним. Найголовніше: він свідомо залишає живими тих, у кому бачить потенціал, — щоб згодом убити їх на піку сили. Саме тому вціліли Гон і Курапіка.
Про минуле він говорить неохоче, бо воно його не цікавить. Відомо, що до Трупи він потрапив обманом — уже після різанини клану Курта, зайнявши місце попереднього четвертого номера. Тоді ж він «посвятив» у Нен Кастро. На 286-му іспиті Мисливця він убив двадцятьох претендентів і був дискваліфікований за напад на екзаменатора.
Він Трансформатор: його аура набуває властивостей жуйки й може розтягуватися на кілька метрів. Озвучення: Дайсуке Намікава (2011), Хірокі Такахаші (1999).







