Manga Nippon Mukashibanashi (1976)

Телесеріал в форматі омнібуса, що складається з аніме-адаптацій японських народних казок, є одним з найдовготриваліших телевізійних шоу Японії та другим телевізійним проектом Group Tac (першим було «Шлях до Мюнхена», документальне аніме про Олімпійські ігри 1972 року). Основним правилом серіалу було те, що творча команда змінюється з епізоду в епізод. Хоча пізніше інші аніме-серіали, такі як «Відомі твори японської літератури» від Nippon Animation, намагалися зробити те ж саме, жоден з них не був таким довговічним або успішним.

Ідея ротації належала режисерові Сугіі Гісабуро, візуальному візіонеру, який не має рівних в історії японського кіно і неодноразово революціонував аніме протягом своєї кар'єри, будь то в телевізійному серіалі 1967 року «Велика пригода Гоку», в якому він намагався звільнити аніме від домінування розвитку сюжету, повертаючи його до більш карикатурної форми, або в «Белладонні смутку», де він розірвав модель повної анімації Disney, створивши повнометражний анімаційний фільм у зовсім новому стилі, що є гібридом статичних малюнків та анімації. Причина ротації команди в кожному епізоді полягала в тому, щоб кожен епізод мав абсолютно інший вигляд і відчуття від попереднього, і в цьому він був надзвичайно успішним. Це серіал, який дійсно варто дивитися, і візуально він є одним з найбагачіших в історії аніме.

Хоча ця система також означала, що якість варіювалася, іноді були й чудові епізоди, оскільки в команді працювало багато ветеранів, таких як засновник Group Tac СУГІІ Гісабуро, ШИБАЯМА Цутому, ФУРУЗАВА Хідео, РІН Таро та ХІКОНЕ Норіо. Старі епізоди почали повторюватися все частіше з роками, а виробництво нових епізодів остаточно припинилося наприкінці 1995 року, але серіал все ще широко транслюється.