Котяча вдячність

Учениця старшої школи Хару Йошіока нудьгує від монотонності життя. Одного дня вона рятує принца Луна з Котячого королівства від того, щоб його не збив вантажівка. Як знак вдячності, Котячий король надсилає їй "подарунки" і запрошує її до Котячого королівства, щоб стати дружиною Луна. Нездатність Хару правильно спілкуватися з котами призводить до непорозуміння, що вона прийняла пропозицію.

Поки Хару розмірковує над способами втечі з цього становища, таємничий голос наказує їй шукати Котяче бюро. Однак незабаром після того, як вона нарешті потрапляє до бюро, натовп котів нападає на неї і силоміць забирає до Котячого королівства разом з членом Котячого бюро. Переживаючи за їхню безпеку, власник Котячого бюро, барон Гумберт фон Гіккінген, слідує за ними.

Чим більше Хару занурюється в діяльність Котячого королівства, тим більше вона стає схожою на кота. На її жаль, вона незабаром дізнається, що, якщо не знайде своє справжнє «я», вона може назавжди стати котом. Пригоди Хару у світі котів ведуть її до самопізнання, що дозволяє їй повернутися як більш впевнена особа.