Kaidan

Ікі поєднує старі та нові технології, щоб створити фільм, який викликає спогади про зорові та звукові образи (гудіння цикад) спекотного японського літа. Чорно-білі фотографії синтоїстського храму, літнього пейзажу та старого японського будинку слугують фоном, а технологія CGI додає візуального інтересу у вигляді незвичайної маленької дівчинки та її примарного друга-жаби. Привид у цій історії більше є цікавістю, ніж чимось страшним, а використання риб'ячого ока та інших спотворень натякає на задушливу вологість літа та також припускає, що жаба є уявним творінням молодої героїні.